top of page

3D-ДРУК БУДИНКІВ: ТЕХНОЛОГІЯ, ЩО ПЕРЕПИСУЄ ПРАВИЛА БУДІВНИЦТВА

Від наукової фантастики до будівельного майданчика

 

Перший прототип будівельного 3D-принтера з'явився ще в 1980-х роках, але справжній прорив стався у 2014 році, коли в Китаї надрукували перші житлові будівлі. Сьогодні, через десятиліття, ця технологія виходить на промисловий рівень: китайська компанія WinSun уклала контракт на друк 1,5 мільйона будинків у Саудівській Аравії, а європейські країни активно впроваджують 3D-будівництво у житлову інфраструктуру.

 

Як працює технологія

 

Будівельний 3D-принтер — це роботизована система, яка наносить будівельну суміш шар за шаром з точністю до міліметра. Принцип роботи нагадує звичайний настільний 3D-принтер, але в масштабі будівлі.


Ключові компоненти системи:

  • Друкуюча голівка з екструдером, що подає матеріал під тиском

  • Система змішування, яка готує бетонну суміш з точним дотриманням пропорцій

  • Направляючі конструкції (портальна або кранова система), що забезпечують рух принтера

  • Програмне забезпечення, яке перетворює 3D-модель на інструкції для принтера

 

Товщина одного шару зазвичай становить 1-3 см. Матеріал — спеціальний бетон з полімерними добавками, який швидко схоплюється, зберігаючи форму наступного шару. Деякі системи, як італійський принтер WASP, можуть використовувати місцеві матеріали: глину, солому, навіть грунт з будівельного майданчика.



Реальні переваги з цифрами

 

Швидкість: Нідерландський проєкт Milestone продемонстрував, що друк стін двоповерхового будинку займає 5-7 днів проти 3-4 тижнів традиційного будівництва. У Львові корпус школи №23 площею 200 м² було надруковано за 48 годин роботи принтера.

 

Економія матеріалів: Традиційне будівництво генерує до 30% відходів. 3D-друк зменшує цей показник до 5-10% завдяки точному нанесенню матеріалу тільки там, де він потрібен.

 

Архітектурні можливості: Технологія дозволяє створювати подвійні криволінійні стіни з вбудованою теплоізоляцією, складні фасадні візерунки без додаткових витрат. Наприклад, проєкт TECLA в Італії має органічну форму купола, яку неможливо було б реалізувати традиційними методами без значного подорожчання.


Технічні виклики, про які мовчать

 

Міцність шарів — головне питання для інженерів. Зчеплення між шарами ніколи не досягає монолітності литого бетону. Дослідження Львівської політехніки показують, що міцність на стиск надрукованого бетону становить 70-85% від монолітного аналога. Це компенсується збільшенням товщини стін та використанням армування.

 

Гідроізоляція — бетон пористий, і шарова структура створює додаткові канали для вологи. Проєкти в Дубаї та Нідерландах використовують зовнішнє облицювання або спеціальні добавки в бетон.

 

Вартість обладнання — промисловий будівельний принтер коштує від 500 тисяч до 2 мільйонів євро. Це робить технологію доступною лише для великих компаній.

 

Нормативна база — в Україні та більшості країн світу відсутні стандарти для 3D-друкованих будівель. Це ускладнює отримання дозволів та страхування.

 

Світові проєкти: від експериментів до масштабування

 

TECLA (Італія, 2021-2024) — два купольні будинки площею 60 м² кожен, надруковані з місцевої глини за 200 годин. Проєкт доводить можливість використання екологічних матеріалів.

 

Milestone (Нідерланди, 2021-2024) — п'ять житлових будинків у Ейндховені, повністю надруковані з бетону. Перший зданий в експлуатацію будинок має площу 94 м² і став першим у Європі легальним 3D-друкованим житлом.

 

Дубайський офіс (2019) — 640 м², 17 днів друку, вартість $140 000. Будівля сертифікована для комерційного використання.

 

Школа у Львові (2023-2024) — перший в Україні освітній об'єкт, побудований за допомогою 3D-принтера. Корпус для 100 першокласників надруковано за 48 годин.

 

Перспективи для України: відновлення та розвиток

 

В контексті масштабної відбудови України технологія 3D-друку має стратегічне значення:

 

  • Швидке відновлення інфраструктури — можливість побудувати школу або медпункт за тиждень замість місяців

  • Економія ресурсів — зменшення витрат на відновлення критично важливої інфраструктури

  • Місцеві матеріали — можливість використовувати глину та інші доступні ресурси

  • Кадрове питання — зменшення залежності від дефіцитних будівельних професій

 

Українська компанія Hempire вже працює над проєктом 3D-друкованого центру для переселенців площею 900 м² у Стрийській громаді.

 

Міфи та реальність

 

Міф: 3D-друк здешевлює будівництво в 5-10 разів.

Реальність: Економія на матеріалах та робочій силі дійсно є, але вона становить 20-40% при масовому виробництві. Початкові інвестиції в обладнання високі.

 

Міф: Можна надрукувати будинок за один день.

Реальність: Друк стін великого будинку займає 3-7 днів. До цього додаються фундамент, інженерні системи, оздоблення.

 

Міф: 3D-друк замінить традиційне будівництво.

Реальність: Технології будуть доповнювати одна одну. 3D-друк оптимальний для типових проєктів, складної геометрії та швидкого будівництва. Традиційні метали залишаться для унікальних архітектурних рішень та складних інженерних конструкцій.




Висновок: технологія на порозі масового впровадження

 

3D-друк будинків перетворюється з експериментальної технології на промисловий інструмент. За прогнозами Grand View Research, світовий ринок 3D-будівництва зростатиме на 91% щорічно до 2030 року.

 

Для України це можливість не лише швидко відновити зруйноване, але й увійти в нову еру будівництва з меншими витратами ресурсів та більшою архітектурною свободою. Технологія ще не досконала, але вона вже довела свою життєздатність. Будівництво майбутнього друкується вже сьогодні — шар за шаром, день за днем.

Коментарі


© 2017 «Будівельний факультет Криворізького національного університету»
 
Україна, м. Кривий Ріг, вул. Віталія Матусевича, 11
(067)762-31-54 – декан факультету Попруга Дмитро Вікторович,
(067) 569-09-27– заступник декана Єрьоменко Олександр Юрійович 
e-mail: bf@knu.edu.ua

bottom of page