top of page

Вступ та проблематика

Деградація бетонних конструкцій через проникнення агресивних агентів залишається критичним викликом цивільної інженерії. Мікротріщини шириною 0,1–0,5 мм, утворені внаслідок усадки, термічних градієнтів або механічних навантажень, функціонують як транспортні канали для хлоридів і CO₂, прискорюючи корозію арматури та карбонатацію цементної матриці . Традиційні методи ремонту (ін'єктування епоксидів, гідроізоляція) є реактивними та локальними. Альтернатива — інтеграція автономних репаративних систем у матеріальну структуру на етапі виробництва.


Механізми самовідновлення: класифікація та принципи

Сучасні підходи поділяються на автономні та біологічні. Автономні системи використовують вбудовані мікрокапсули (діаметр 50–300 мкм) з ціанакрилатами або епоксидними смолами, що руйнуються при упертненні тріщини, герметизуючи дефект. Ефективність обмежена шириною тріщини (до 0,2 мм) та одноразовістю активації .



Біологічний підхід базується на біомінералізації — процесі індукованого мікроорганізмами осадження кальциту (CaCO₃). Спори алкалофільних бактерій родів Bacillus та Sporosarcina (концентрація 10⁶–10⁸ КУО/г цементу) інкапсулюються в гідрогелеві носії або пористі легкі агрегати для захисту від високого pH (>12) та температур гідратації. При утворенні тріщини та проникненні вологи бактерії активуються, метаболізуючи сечовину за реакцією:

CO(NH₂)₂ + 2H₂O → 2NH₃ + CO₂ → CO₃²⁻ + Ca²⁺ → CaCO₃↓

Осаджений кальцит щільно заповнює порожнини (щільність ~2,71 г/см³), відновлюючи міцність на розтяг до 80% від початкової при ширині тріщини 0,3 мм (Jonkers et al., Delft University, 2020). Гетерогенне залуження передбачає введення цементу з підвищеним вмістом C₃A для стимуляції еттрінгітоутворення в зонах пошкодження.



Емпіричні дані та інженерні обмеження

Пілотне впровадження в мостових конструкціях (Highways England, 2019–2024) продемонструвало зменшення проникності хлоридів на 40% порівняно з контрольними зразками . Проте масштабування стримується:

  • втрата бактеріальної активності при температурі >50°C під час твердіння;

  • еволюційна нестабільність штамів у довгостроковій перспективі (>50 років);

  • додаткові витрати €80–120/м³ (LCC-аналіз показує окупність при терміні служби >60 років) .



Висновок

Самовідновлюваний бетон представляє парадигму матеріалів четвертого покоління з адаптивною функціональністю. Подальші дослідження мають зосередитися на термостабільних штамах та гібридних капсулях з контрольованим висвободженням для забезпечення багаторазової репарації.


Список джерел

Scrivener, K. L., John, V. M., & Gartner, E. M. (2018). Eco-efficient cements: Potential economically viable solutions for a low-CO₂ cement-based materials industry. Cement and Concrete Research, 114, 2–26. https://doi.org/10.1016/j.cemconres.2018.03.015

White, S. R., et al. (2001). Autonomic healing of polymer composites. Nature, 409(6822), 794–797. https://doi.org/10.1038/35057232

Jonkers, H. M., & Schlangen, E. (2007). Self-healing of cracked concrete: A bacterial approach. Proceedings of the First International Conference on Self Healing Materials, 1–8.

Wang, J., et al. (2014). Self-healing concrete by use of microencapsulated bacterial spores. Cement and Concrete Research, 56, 139–152. https://doi.org/10.1016/j.cemconres.2013.11.009

Wiktor, V., & Jonkers, H. M. (2011). Quantification of crack-healing in novel bacteria-based self-healing concrete. Cement and Concrete Composites, 33(7), 763–770. https://doi.org/10.1016/j.cemconcomp.2011.03.012

Neville, A. (2011). Properties of Concrete (5th ed.). Pearson Education Limited.

Yang, Y., et al. (2009). A self-healing cementitious composite using oil core/silica gel shell microcapsules. Cement and Concrete Composites, 31(9), 611–617. https://doi.org/10.1016/j.cemconcomp.2009.05.006

Achal, V., et al. (2011). Strain improvement of Sporosarcina pasteurii for enhanced urease and calcite production. Journal of Industrial Microbiology & Biotechnology, 38(4), 555–563. https://doi.org/10.1007/s10295-010-0801-4

Jonkers, H. M., et al. (2010). Application of bacteria as self-healing agent for the development of sustainable concrete. Ecological Engineering, 36(2), 230–235. https://doi.org/10.1016/j.ecoleng.2008.12.036

Alghamri, R., et al. (2020). The influence of crack width on the healing capability of bacterial concrete. Construction and Building Materials, 247, 118563. https://doi.org/10.1016/j.conbuildmat.2020.118563

De Belie, N., et al. (2018). A review of self-healing concrete for damage management of structures. Advanced Materials Interfaces, 5(17), 1800074. https://doi.org/10.1002/admi.201800074





 
 

Уявіть пожежу в висотці, де будівля сама блокує дим, спрямовує людей до безпечних виходів і гасить вогонь, не чекаючи рятувальників. Такі сценарії вже реальність у 2026 році завдяки IoT, BIM та CFD-моделюванню, які перетворюють архітектуру на активний щит від катастроф. Для України, де енергокриза та відновлення інфраструктури вимагають інновацій, ці технології не лише захищають життя, а й економлять ресурси, знижуючи ризики на 70% порівняно з традиційними спорудами.[1][2][3][4]



IoT діє як нервова система будівлі, де тисячі датчиків постійно сканують температуру, дим, CO2 та вібрацію. При першій загрозі система автоматично активує спринклери, закриває фаєрсейфні двері, перекриває вентиляцію й надсилає тривожні сигнали на смартфони мешканців. В Україні платформи на кшталт AZIOT уже захищають квартири та ТРЦ у Києві, скорочуючи час евакуації з десяти хвилин до трьох і запобігаючи поширенню вогню через розумне керування газами та водою. Під час війни це особливо цінно, бо IoT також прогнозує перевантаження мереж, уникаючи додаткових пожеж від коротких замикань.[5][6]



BIM-технології створюють цифровий двійник будівлі ще на етапі проєктування, дозволяючи віртуально протестувати сценарії надзвичайних ситуацій. В Україні державна Концепція впровадження BIM до 2025 року робить це обов'язковим для публічних об'єктів, де моделі в програмах типу SAPFIR-3D оптимізують вентиляцію та евакуаційні шляхи, уникаючи "вогняних пасток". Поєднання з CFD-симуляціями, такими як ANSYS Fluent чи Fire Dynamics Simulator, дає змогу точно моделювати потоки диму й тепла: наприклад, у тунелях чи 16-поверхівках розрахунок підпорного тиску повітря блокує задимлення сходів, рятуючи видимість для евакуації. Реальний приклад — модернізація київського метро, де CFD виявила критичні зони, які традиційні методи пропустили б.[7][8][9][10]

Ці інструменти інтегруються в гібридні конструкції з вогнестійкими матеріалами, як профільований полікарбонат для фасадів, що витримує високі температури й сприяє енергоефективності. Університети, зокрема КНУБА, лідирують у дослідженнях такої інтеграції, тестуючи її на моделях шахт і висоток. В умовах українського досвіду — від Чорнобиля до сучасних воєнних викликів — стійка архітектура стає не розкішшю, а стандартом, що зменшує витрати на ремонт на 30% і прискорює відновлення міст.[3][11]



IoT-датчики в реальному часі координують захист від пожежі, перетворюючи будівлю на автономну фортецю.[4]

Для архітекторів зараз ключове — починати з BIM на ескізному етапі, проводити CFD-тести вентиляції за допомогою безкоштовних інструментів і пілотувати IoT у реконструкціях за грантами Мінрегіону. У 2026 році Україна має шанс стати лідером Східної Європи в "розумних фортецях", де технології не лише протистоять вогню, а й адаптуються до кліматичних змін та гібридних загроз. Чи готова ваша споруда до завтрашнього виклику? Розумні будівлі — це майбутнє, яке вже тут.




 
 

Інтеграція Building Information Modeling (BIM) зі штучним інтелектом (ШІ) радикально змінює будівництво, пропонуючи автоматизацію проєктування, оптимізацію ресурсів і прогнозування, але стикається з суттєвими бар'єрами впровадження. За даними 2026 року, це скорочує помилки на 40–50% і витрати на 20–30%, проте початкові інвестиції сягають 10–50 тис. євро на середній проєкт, що обмежує доступ для малих фірм.qzymodels+2


BIM формує цифровий двійник — інтелектуальну 3D-модель з параметрами конструкцій, мереж і матеріалів. ШІ аналізує її для виявлення колізій: у САПФІР-3D плагіни AI автоматично коригують моделі дев'ятиповерхівок перед експортом до ЛІРА-САПР, генеруючи оптимальні схеми армування з урахуванням ДБН. Приклад — українські реконструкції багатоповерхівок у Києві, де ШІ оптимізував 20% матеріалів за рахунок аналізу навантажень.


Оптимізація логістики є ще одним проривом: ШІ інтегрується з ERP, прогнозуючи поставки бетону чи сталі з урахуванням затримок і погоди, зменшуючи простої на 25%. У модульному будівництві, тренді 2026-го, AI планує заводське складання блоків, як у проєктах з трубобетоном, де композитні елементи моделюються з фактором безпеки 1,5. Реконструкція King's Cross демонструє координацію 3500 файлів без зупинки робіт, а в Україні аналогічно застосовується для мостів і

Прогнозування життєвого циклу — ключова функція: ШІ на базі IoT-даних передбачає деформації балок чи корозію за 5–10 років, плануючи ТО. У Scan-to-BIM для історичних будівель, як Moynihan Train Hall, AI перетворює лазерні сканування на моделі з LOD 400, інтегруючи нові фасади.

Виклики значні: дефіцит кадрів (в Україні лише 20% випускників BIM-ready), проблеми сумісності (Revit не завжди читає DGN) і кіберризики (атаки на хмарні моделі — 12% випадків). Етичні: ШІ автоматизує рутину, скорочуючи 10–15% робочих місць.


Стратегії впровадження: державні субсидії на софт, хмарні платформи (PlanRadar). Перспективи — гібридні системи, де ШІ доповнює інженерів, забезпечуючи сталий розвиток українського будівництва з фокусом на локальні стандарти та економіку.

 
 

© 2017 «Будівельний факультет Криворізького національного університету»
 
Україна, м. Кривий Ріг, вул. Віталія Матусевича, 11
(067)762-31-54 – декан факультету Попруга Дмитро Вікторович,
(067) 569-09-27– заступник декана Єрьоменко Олександр Юрійович 
e-mail: bf@knu.edu.ua

bottom of page