VI ВСЕУКРАЇНСЬКА НАУКОВО-ТЕХНІЧНА ІНТЕРНЕТ-КОНФЕРЕНЦІЯ«НОВІТНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ МІСЬКОГО БУДІВНИЦТВА ТАГОСПОДАРСТВА»

У роботі VI Всеукраїнської науково-технічної інтернет-конференції «Новітні тенденції розвитку міського будівництва та господарства», яку було проведено в Національному університеті водного господарства та природокористування (м. Рівне) 22-24 квітня 2026 року прийняли участь викладачі, докторанти, аспіранти та магістранти кафедри промислового, цивільного і міського будівництва будівельного факультету Криворізького національного університету. До складу наукового комітету цієї конференції увійшов д.т.н., професор Тімченко Р.О.

Цьогоріч конференція ще раз підтвердила свою широку міжнародну географію. До спільної розмови долучилися учасники, партнери та експерти з України, Польщі, Грузії, Великої Британії, Фінляндії, Німеччини. Разом із НУВГП у конференції були представлені Варшавський університет природничих наук, Батумський державний університет імені Шота Руставелі, українські університети й професійні середовища Києва, Харкова, Кривого Рогу та інших міст.

Метою конференції було обговорення та науковий аналіз проблем реконструкції і відновлення будівель та споруд, а також просторового планування міст і населених пунктів. Тому на конференції розглядались такі питання, як: використання сучасних програмних комплексів і чисельних методів для розрахунку будівель і споруд; розроблення ефективних конструктивних рішень для відновлення пошкоджених будівель та споруд; динамічний аналіз складних конструктивних систем; розрахунки конструкцій на дію ударної повітряної хвилі; проєктування та інженерне обґрунтування захисних споруд цивільного захисту; визначення сучасних трендів і стратегічних перспектив просторового розвитку міських утворень; нові підходи до моделювання та організації міської мобільності; формування стійких, безпечних і адаптивних міських систем в умовах післявоєнного відновлення.

На секції «Реконструкція об’єктів будівництва» з доповідями від Криворізького національного університету виступили: д.т.н., проф. Тімченко Р.О., к.т.н., к.т.н. доц. Крішко Д.А., доц. Сахно С.І., к.т.н., доц. Настич О.Б., докторант: к.т.н. Савенко В.О., аспірант: Бихно В.О. та прийняли активну участь наші магістранти.

Особливо цінним став формат конференції – очний і онлайн. Він дозволив зберегти широку міжнародну участь, а також живе фахове спілкування, науковий діалог у роботі. Все це дуже відчувалося у розмовах між секціями, у дискусіях після виступів, у щирій радості зустрічі з колегами

Програма конференції була побудована дуже точно і дуже сучасно. Від тем реконструкції, захисту, відновлення будівель і споруд до урбаністики, просторового планування, міської інфраструктури, мобільності, цифрових технологій, екологічних рішень та міждисциплінарного об’єднання цих напрямів у спільній секції у сучасному будівництві.

Трейд-місія REBIRTH OF UKRAINE: впровадження фінського досвіду подвійного призначення укриттів

2 квітня 2026 року відбулася знакова онлайн інфо-сесія на тему «Фінський досвід для українських громад: сучасні підходи в будівництві укриттів». Захід був організований платформою Economy of Trust Ukraine спільно з Business Finland у межах підготовки до майбутньої масштабної трейд-місії REBIRTH OF UKRAINE до Фінляндії та країн Балтії.

Стратегічний виклик та концепція подвійного призначення

Сьогодні перед українськими громадами стоїть критичне завдання: не просто ліквідувати дефіцит захисних споруд, а зробити це стратегічно виправдано. Ключове питання полягає в інтеграції безпекових об'єктів у міську інфраструктуру так, щоб вони приносили користь громаді та бізнесу і в мирний час.

Фінляндія є світовим лідером у впровадженні систем цивільного захисту подвійного призначення. Фінські укриття — це не лише безпечні зони на випадок кризи, а й повноцінні публічні простори: спортивні зали, паркінги чи культурні центри.

Ключові тези міжнародних експертів

Під час сесії учасники детально розглянули шлях від загальної концепції до конкретних інженерних рішень:

• Jyrki Härkki (Business Finland): представив комплексну модель інтеграції укриттів у житлове будівництво та міське планування.

• Heikki Honkanen (МВС Фінляндії): розкрив особливості державної політики у сфері цивільного захисту та механізми міжурядової співпраці з Україною.

• Irma Savolainen (проєктний менеджер, м. Куопіо): презентувала унікальний практичний кейс — сучасне ядерне сховище в місті Куопіо, розраховане на 7 000 осіб.

• Юлія Чуфістова (Клуб Мерів, Агентство UMEDA): окреслила стратегічні можливості для українських делегатів під час наступних етапів трейд-місії.

Українська відповідь: Консорціум по укриттям

Важливою частиною заходу стала презентація Консорціуму по укриттям, що діє в межах Бізнес-коаліції екосистеми Economy of Trust Ukraine. Мета об’єднання — консолідація наукового, інженерного та виробничого потенціалу України для створення готових технологічних рішень.

До обговорення долучилися провідні експерти та представники галузі:

• Олександр Паливода, к.т.н., доцент, представник освітнього сектора та стейкхолдера Peikko Ukraine;

• Сергій Іванов-Костецький, засновник та керівник архітектурної компанії «Креатив»;

• Павло Каюк, к.т.н., доцент IPMA «В», РМР, куратор проєктів компанії «ПМБК»;

• Володимир Костенко, керівник з розвитку компанії URD;

• Сергій Казмірчук, представник компанії Beton Energo.

Ідея Консорціуму полягає у створенні цілісної "української пропозиції" для міжнародних партнерів та місцевого самоврядування. Така кооперація дозволяє поєднувати проєктування, виробництво матеріалів та управління об'єктами в єдиний технологічний ланцюжок.

Підсумки та перспективи

Інфо-сесія стала фундаментом для формування стійкого українсько-фінського партнерства. Для наукової спільноти та студентів нашого факультету це сигнал про затребуваність фахівців, здатних працювати на стику безпекових технологій та сталого урбанізму.

Для тих, хто бажає детальніше ознайомитися з матеріалами сесії або долучитися до майбутніх ініціатив, доступна реєстраційна форма: https://forms.gle/optzwjornr39pKys9.

Самовідновлюваний бетон: механізми біомінералізації та інженерні перспективи

Вступ та проблематика

Деградація бетонних конструкцій через проникнення агресивних агентів залишається критичним викликом цивільної інженерії. Мікротріщини шириною 0,1–0,5 мм, утворені внаслідок усадки, термічних градієнтів або механічних навантажень, функціонують як транспортні канали для хлоридів і CO₂, прискорюючи корозію арматури та карбонатацію цементної матриці . Традиційні методи ремонту (ін'єктування епоксидів, гідроізоляція) є реактивними та локальними. Альтернатива — інтеграція автономних репаративних систем у матеріальну структуру на етапі виробництва.

Механізми самовідновлення: класифікація та принципи

Сучасні підходи поділяються на автономні та біологічні. Автономні системи використовують вбудовані мікрокапсули (діаметр 50–300 мкм) з ціанакрилатами або епоксидними смолами, що руйнуються при упертненні тріщини, герметизуючи дефект. Ефективність обмежена шириною тріщини (до 0,2 мм) та одноразовістю активації .

Біологічний підхід базується на біомінералізації — процесі індукованого мікроорганізмами осадження кальциту (CaCO₃). Спори алкалофільних бактерій родів Bacillus та Sporosarcina (концентрація 10⁶–10⁸ КУО/г цементу) інкапсулюються в гідрогелеві носії або пористі легкі агрегати для захисту від високого pH (>12) та температур гідратації. При утворенні тріщини та проникненні вологи бактерії активуються, метаболізуючи сечовину за реакцією:

CO(NH₂)₂ + 2H₂O → 2NH₃ + CO₂ → CO₃²⁻ + Ca²⁺ → CaCO₃↓

Осаджений кальцит щільно заповнює порожнини (щільність ~2,71 г/см³), відновлюючи міцність на розтяг до 80% від початкової при ширині тріщини 0,3 мм (Jonkers et al., Delft University, 2020). Гетерогенне залуження передбачає введення цементу з підвищеним вмістом C₃A для стимуляції еттрінгітоутворення в зонах пошкодження.

Емпіричні дані та інженерні обмеження

Пілотне впровадження в мостових конструкціях (Highways England, 2019–2024) продемонструвало зменшення проникності хлоридів на 40% порівняно з контрольними зразками . Проте масштабування стримується:

• втрата бактеріальної активності при температурі >50°C під час твердіння;

• еволюційна нестабільність штамів у довгостроковій перспективі (>50 років);

• додаткові витрати €80–120/м³ (LCC-аналіз показує окупність при терміні служби >60 років) .

Висновок

Самовідновлюваний бетон представляє парадигму матеріалів четвертого покоління з адаптивною функціональністю. Подальші дослідження мають зосередитися на термостабільних штамах та гібридних капсулях з контрольованим висвободженням для забезпечення багаторазової репарації.

Список джерел

Scrivener, K. L., John, V. M., & Gartner, E. M. (2018). Eco-efficient cements: Potential economically viable solutions for a low-CO₂ cement-based materials industry. Cement and Concrete Research, 114, 2–26. https://doi.org/10.1016/j.cemconres.2018.03.015

White, S. R., et al. (2001). Autonomic healing of polymer composites. Nature, 409(6822), 794–797. https://doi.org/10.1038/35057232

Jonkers, H. M., & Schlangen, E. (2007). Self-healing of cracked concrete: A bacterial approach. Proceedings of the First International Conference on Self Healing Materials, 1–8.

Wang, J., et al. (2014). Self-healing concrete by use of microencapsulated bacterial spores. Cement and Concrete Research, 56, 139–152. https://doi.org/10.1016/j.cemconres.2013.11.009

Wiktor, V., & Jonkers, H. M. (2011). Quantification of crack-healing in novel bacteria-based self-healing concrete. Cement and Concrete Composites, 33(7), 763–770. https://doi.org/10.1016/j.cemconcomp.2011.03.012

Neville, A. (2011). Properties of Concrete (5th ed.). Pearson Education Limited.

Yang, Y., et al. (2009). A self-healing cementitious composite using oil core/silica gel shell microcapsules. Cement and Concrete Composites, 31(9), 611–617. https://doi.org/10.1016/j.cemconcomp.2009.05.006

Achal, V., et al. (2011). Strain improvement of Sporosarcina pasteurii for enhanced urease and calcite production. Journal of Industrial Microbiology & Biotechnology, 38(4), 555–563. https://doi.org/10.1007/s10295-010-0801-4

Jonkers, H. M., et al. (2010). Application of bacteria as self-healing agent for the development of sustainable concrete. Ecological Engineering, 36(2), 230–235. https://doi.org/10.1016/j.ecoleng.2008.12.036

Alghamri, R., et al. (2020). The influence of crack width on the healing capability of bacterial concrete. Construction and Building Materials, 247, 118563. https://doi.org/10.1016/j.conbuildmat.2020.118563

De Belie, N., et al. (2018). A review of self-healing concrete for damage management of structures. Advanced Materials Interfaces, 5(17), 1800074. https://doi.org/10.1002/admi.201800074